У межах співпраці з Регіональним центром підвищення кваліфікації (м. Кропивницький) 21 травня доцентка кафедри журналістики Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, кандидатка політичних наук Наталія Шотурма провела для державних службовців та представників ОМС відкриту лекцію, присвячену гуманітарній політиці та інформаційній безпеці Європейського Союзу.
Головна мета заходу – проаналізувати, як європейські безпекові інструменти адаптуються до викликів російсько-української війни та яку роль відіграє наша держава у формуванні нової архітектури стійкості Європи.
Під час теоретичного блоку лекторка детально зупинилася на чотирьох фундаментальних принципах гуманітарної допомоги ЄС – гуманності, нейтральності, неупередженості та незалежності, які закріплені в Європейському консенсусі. Особливу увагу було приділено роботі Координаційного центру реагування на надзвичайні ситуації (ERCC) та Механізму цивільного захисту ЄС (EU Civil Protection Mechanism), до якого Україна офіційно приєдналася у 2023 році.
Наталія Шотурма наголосила, що з початком повномасштабного вторгнення гуманітарна стратегія ЄС зазнала кардинальної трансформації:
«Сьогодні європейська допомога вийшла далеко за межі класичного фінансового донорства. Вона перетворилася на глибоку, скоординовану систему захисту людського капіталу – від безпрецедентної активації Директиви про тимчасовий захист для мільйонів українських біженців до створення стратегічних логістичних хабів medical evacuation (MedEvac) для порятунку поранених», – зазначила дослідниця.
Друга частина навчання була присвячена цифровій стійкості та протидії гібридним загрозам. Слухачі курсу разом із викладачкою розібрали ключові нормативно-правові акти ЄС, що регулюють кіберпростір: Стратегію кібербезпеки ЄС 2020–2030 рр., Директиви NIS та NIS 2, Загальний регламент про захист даних (GDPR), а також революційні Акт про цифрові послуги (DSA) та Акт про штучний інтелект (AI Act 2024).
Особливий інтерес аудиторії викликав аналіз практичного кейсу евакуації української «цифрової держави». У перші дні повномасштабної війни завдяки оперативно наданій допомозі від ЄС та глобальних технологічних гігантів, критичні дані українського уряду та застосунку «Дія» були успішно перенесені у захищені європейські хмарні сховища. Цей крок забезпечив безперебійну роботу державних органів під час ракетних обстрілів.
На завершення зустрічі Наталія Шотурма окреслила стратегічні перспективи повної інтеграції України до Цифрового союзу ЄС. Йшлося про майбутню участь нашої країни у Європейському кіберщиті (Cyber Shield), мережі Центрів безпекових операцій (SOC), а також про перспективу створення Спільного центру кібероборони Україна-ЄС, який має стати головним аналітичним хабом Заходу для вивчення методів гібридної агресії РФ.
Проведений захід продемонстрував, що сучасна безпека є комплексною: вона стоїть на захисті людини у фізичному світі та захисті її свідомості й інфраструктури в просторі цифровому. Кафедра журналістики продовжує активно долучатися до підвищення кваліфікації управлінців, інтегруючи європейські стандарти в українську практику.
