26 березня на факультеті історії, політології і міжнародних відносин Карпатського національного університету імені Василя Стефаника відбулася зустріч студентів із відомим українським правозахисником, публіцистом, релігієзнавцем, співзасновником Української Гельсінської групи, членом Ініціативної групи «Першого грудня», віце-ректором Українського католицького університету Мирославом Мариновичем.
Модератором заходу виступив декан факультету Ігор Гурак. До зустрічі долучилися студенти спеціальностей «Історія та археологія», «Середня освіта (історія)», «Політологія» та інших.
Подія стала глибоким діалогом поколінь — між людиною, яка на власному досвіді пережила боротьбу за свободу в умовах тоталітаризму, та молоддю, що формується в час повномасштабної війни.
Центральною темою розмови стали уроки українського дисидентського руху. Мирослав Маринович розповів про витоки Української Гельсінської групи, створеної після підписання Гельсінських угод 1975 року. Він наголосив, що радянська влада недооцінила значення «третього кошика» — прав людини, що зрештою стало підґрунтям для спротиву.
Спікер поділився спогадами про співпрацю з Євгеном Сверстюком, Миколою Матусевичем, Петром Григоренком, В’ячеславом Чорноволом, а також згадав постаті Василя Стуса й Олекси Тихого.
Окремо він акцентував на внутрішньому переломі людини, яка позбувається страху: «Яке це розкішне почуття — коли ти позбуваєшся страху! Ти вільна людина, робиш що хочеш».
Студенти активно ставили запитання про сучасні виклики. Відповідаючи на них, Мирослав Маринович підкреслив: незалежність України вже є великою перемогою, попри всі труднощі. Говорячи про росію, він зауважив, що сила її режиму базується на ідеї «весь світ проти нас», і саме руйнування цього міфу може стати переломним.
Також обговорювалися роль Російської православної церкви як інструменту імперської політики, перспективи польсько-українських відносин та питання реформ у перші роки незалежності.
Спікер наголосив, що різноманітність поглядів у дисидентському середовищі була природною і важливою для становлення політичної нації.
Студенти отримали можливість почути відповіді не з підручників, а від людини, яка пройшла крізь радянські табори за право говорити правду.
Подія вкотре засвідчила: живий діалог між поколіннями — між носіями досвіду спротиву та молоддю, яка творить майбутнє України, — є не лише цінністю, а й необхідністю.
